"В МОЄМУ ЖИТТІ НЕ ЧАСТО ГОСТЮЄ РАДІСТЬ"..... 27 листопада відзначаємо 155-річчя від дня народження Ольги Кобилянської

Письменниця говорила, що її заслуга в тому, що вона змогла привернути увагу читачів «до справжніх Марусь, Ганнусь і Катрусь, які повинні стати жінками європейського характеру». Вона була людиною з європейським мисленням, була в курсі всіх культурних, політичних, літературних подій того часу, мала вишуканий смак у всьому: від моди до літератури і побутових дрібниць.

За словами майбутньої письменниці, вона закінчила лише чотири класи народної школи, тобто мала основу «для дальшого розумового розвою». Ольга Юліанівна багато займалася самоосвітою. Захоплювалася творами з соціології, політології та філософськими трактатами. Шукала себе в музиці (грала на фортепіано, цитрі, дримбі), непогано малювала і грала в театрі. Хотіла навіть стати професійною актрисою, але віддала перевагу літературі. Була людиною з європейським мисленням, її хвилювало питання емансипації – вважала його віянням часу, коли не лише проблеми особистого життя змушували жінку підняти голову і подивитися на світ по-іншому. Кобилянська одна з перших в українській літературі звернулася до відображення жінок-інтелігенток, які прагнуть вирватися з міщанського середовища. І при всьому тому вона залишалася справжньою жінкою. Цікавилася новинками моди, мала вишуканий смак. В юності була жагучою брюнеткою з оксамитовими очима і до глибокої старості зберегла струнку постать.

Ольга Кобилянська стала класиком, якого поважали і ким захоплювалися (часто критикували за фемінізм, "ідеалізацію жінок" і "культ краси і індивідуалізму") ще за життя письменники Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Іван Нечуй-Левицький, Василь Стефаник, композитор Микола Лисенко, історик Михайло Грушевський. У Чернівцях, де Кобилянська жила з 1891 до смерті, працював гурток її шанувальників, а сама письменниця відстоювала українську мову і в боярській Румунії, і в радянській Україні, і за німецької окупації. Більше того, активно виступила в ЗМІ проти агресії Німеччини, опублікувавши ряд статей яскравого експресивного характеру. У її квартирі гестапо був проведений обшук, в результаті якого більшість рукописів вилучили, з них багато зникло і не знайдено досі. Уряд Румунії, що підтримував нацистів, віддав Ольгу Кобилянську військовому суду. Та окупанти так і не змогли провести його: письменниця померла до початку процесу.

Оголошено результати ІІ (обласного) етапу ХІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівських та студентських робіт ім. Т.Шевченка

Стали відомі результати ІІ (обласного) етапу ХІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Т.Шевченка, який відбувся  24 листопада  на базі ДНЗ "Запорізького пофесійного ліцею залізничного транспорту".

Переможець І (відбіркового) етапу  Чемерис Данило (гр. 63)  гідно представив наш заклад і посів 5 місце на  обласному етапі цього Конкурсу..

Вітаємо Данила і бажаємо йому  творчих успіхів і натхнення!

   

20 ЛИСТОПАДА - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДИТИНИ

Шановні мої учні!

20 листопада – це ВАШ день! Насолоджуйтеся тим, що ви ще діти! Це найкращий життєвий період: час мрій і планів, першого кохання і  вибору життєвий орієнтирів!

Саме 20 листопада весь світ відзначає Всесвітній день дитини. Традиційно в Україні 20 листопада прийнято вважати і Днем спільних дій в інтересах дітей.

У 1954 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію 836 (IX) і рекомендувала всім країнам ввести в практику, починаючи з 1956 року, святкування Всесвітнього дня дітей як дня світового братерства і взаєморозуміння дітей, присвяченого діяльності, спрямованій на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі.

Символічно, що саме 20 листопада 1959 року Генасамблея ООН прийняла декларацію прав дитини, і в 1989 році – Конвенцію прав дитини, яку правозахисники називають «Дитячою конституцією». Україна ратифікувала зазначений документ ще у вересні 1991 року.

Конвенція ООН про права дитини базується на чотирьох основних принципах: першочерговість інтересів дитини; забезпечення повноцінного життя та розвитку; залучення до громадського життя; відсутність дискримінації.

Відповідно до цього міжнародного документа реалізується державна політика, що має на меті покращення становища кожної дитини в Україні, зокрема, зменшення числа дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, потерпають від насильства та скрути, забезпечення права кожної дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, на сімейне виховання.

За нормами Сімейного кодексу України особа вважається дитиною до 18 років: до 14 років – це малолітня дитина, від 14 до 18 років – неповнолітня.

Не дивлячись на те, що особа до 18 років не є повнолітньою, закон наділяє її певним об’ємом прав. Ряд прав у дитини виникає від народження і ваші діти їх уже реалізували: право на ім’я, на громадянство, на піклування і турботу, на медичну допомогу, на достатнє і здорове харчування.

Крім цих прав, дитина від народження має такі права, про які не часто згадують: право на повагу, право сповідувати власну релігію, право бути вислуханим, право висловлювати власну думку, право на гідне ставлення до себе та на захист від будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для здоров’я.

Знайте свої права і обов’язки, живіть за ними і виконуйте їх! 

100 років від часу утворення Директорії, уряду, створеному в Україні 1918 р і очолюваного В.Винниченком та С.Петлюрою

13 листопада 1918 року на таєм­ному засіданні політичних пар­тій було створено орган для проведення антигетьманського повстання та відновлення Українсь­кої Народної Республіки – Ди­рек­торію. До її складу увійшли В.Винниченко (голова), С.Петлюра, П.Андрієвський, А.Мака­ренко і Ф.Швець. Від їхніх рішень і дій у надзвичайно відповідальний історичний момент залежала подальша доля України.

Жоден сумлінний науковець не може пройти повз визнання масштабності антигетьманського повстання. Щоправда, для деяких авторів – це додаткова можливість помітити в масовому русі й тіньові сторони – стихійність, неорганізованість, схильність до анархії, розбою, пограбувань, єврейських погромів, періодичних зрад і переходів до табору противників тощо. Керівникам повстання закидають, що вони не мали навіть уявлення про чисельність збройних сил, що вливалися в антигетьманську боротьбу. І з тим не можна не погодитися. Хіба що варто зауважити – у даному випадку стихійність, неорганізованість, незапланованість і непрогнозованість зайвий раз доводили: революційні дії не були інспіровані, а стали результатом органічного заперечення монархічно-авторитарної альтернативи державної організації українського суспільства, природним прагненням перервати полосу правління, яка виявилась абсолютно неприйнятною для більшості нації.

129 років від дня народження Остапа Вишні (1889–1956), українського письменника, сатирика і гумориста

Скільки доброти було в обличчі,

Скільки мудрості в очах було,

Як дивився приятелю в вічі

Любий наш Михайлович Павло!

Ну, а вмів же бути і суворим,

І безжальним бути Вишня міг,

Як назустріч чорним поговорам

Підіймав свій праведний батіг!

(Максим Рильський)

13 листопада 2018 року виповнюється 129 років з дня народження відомого письменника, гумориста, новеліста, класика сатиричної прози ХХ ст. Остапа Вишні. Його справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко.  За життя пережив і полон більшовиків, і в’язницю, звинувачення в контрреволюційній діяльності й тероризмі, був незаконно репресований. Проте, його врятувала усмішка...

Про гумориста рідко згадують, приділяючи йому увагу лише в офіційній літературі. Хоча насправді свого часу книжки автора займали друге місце по продажам після Шевченка. Його життя було сповнене веселих історій, які слідували за ним усюди невпинно.

Одна з розповсюджених розповідей про Остапа Вишню пов’язана, як не дивно, зі спробою його страти. Відомим був той факт, що цікаві та гумористичні оповідання жахливо дратували радянське керівництво. За це Остапа й намагалося знищити тодішнє правління комуністичного проросійського режиму. В 30-х роках він був заарештований та звинувачений в підготовці замаху на партійного “боса” Постишева. І коли слідчий НКВС спитав у письменника, чи знає він, за що його заарештували, митець відповів: “Чому б вам не звинуватити мене у зґвалтуванні Клари Цеткін?”. За це його, звичайно, не посадили, але замах на вбивство партійного керівника приписали.

Взагалі життя Остапа було збігом комічних випадковостей. Самого Постишева вже через декілька років звинувачують у зраді та вбивають. Самого ж Остапа відправляють у заслання, куди приходить наказ його розстріляти. Та тут знову втручається доля. Виконання затягується через погодні умови і поки готується кара, керівника табору самого відправляють на страту, а документи та наказ про покарання зникають.

Ще одним цікавим фактом з життя письменника є його кар’єра медичного брата. Маючи неабиякий хист, він врятував життя багатьом людям, хоча так і не став професійним лікарем, присвятивши своє життя літературі.

Цікаві факти із життя Остапа Вишні:

- у Остапа Вишні було шістнадцятеро рідних сестер і братів;

- за освітою – військовий фельдшер;

- є засновником нового жанру – усмішка. Він писав: «Хоч «фейлетон» уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово «усмішка» більш українське від «фейлетону»;

- псевдоним "Остап Вишня" вперше з'явився в 1921 році;

- письменника називали "найбільш знаним в Україні після Шевченка і поруч із Леніним";

- був редактором відомого гумористичного журналу «Перець»;

- найперша книжка, яку прочитав письменник була «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя;

- найближчий друг Остапа Вишні – М. Рильський. Товаришував з М.Хвильовим та М. Кулішем.

9 листопада у нашому Центрі стартуватиме відбірковий етап ХІХ Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика

Цьогоріч  – 9 листопада, у День української писемності і мови – стартує ХІХ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика.

Метою Конкурсу  є  сприяння  утвердженню  статусу української мови як державної,  піднесення її престижу,  виховання у  молодого покоління українців поваги до мови свого народу.

Петро Яцик – це людина, яка прикладом свого життя продемонструвала усім нам невичерпні можливості людського духу. «Убогий духом не може бути багатим, незважаючи на те, скільки грошей він має», – любив повторювати Петро Яцик. Але те, що він був мультимільйонером, не заважало йому залишатися щирою, турботливою людиною. Більшість коштів він віддавав на благодійність, а саме на підтримку навчання. Він уперше виступив з пропозицією проведення в Україні мовного конкурсу серед молоді.

Тож, побажаємо учасникам відбіркового етапу Конкурсу творчого натхнення й успіхів!

Курси підвищення кваліфікації залишилися позаду, а впровадження набутих знань і навиків – попереду!

Курси підвищення кваліфікації залишилися позаду, а впровадження набутих знань і навиків – попереду!

Впродовж двох тижнів я вдосконалювала, поглиблювала  та оновлювала  свої знання з курсу «Історія України та правознавство».

Із завданням курсів підвищення кваліфікації, а саме формування методологічної та теоретичної компетентності, поглиблення соціально-гуманітарних і психолого-педагогічних знань, формування вмінь використання новітніх освітніх та інформаційно-комунікативних технологій, я впоралася на «відмінно».

Багато цікавого,  нового й сучасного можна було почерпнути на цих курсах. Творча атмосфера, цікаві й неординарні особистості - все це сприяло отриманню нового позитивного досвіду.

І хотілося б щиро подякувати куратору, викладачу з великої літери – к.і.н., доц. Сирцовій Ользі Миколаївні. Вона передала всім курсантам неоцінений багаж нових знань та вмінь.