Шiсть рокiв тому (22 березня 2014 року) не стало Петра Ребра... митця, який так несамовито був закоханий у Слово, у рiдний край, в iсторiю запорозьких козакiв i мав непевершене почуття гумору...
Свiтла пам'ять цiй свiтлiй Людинi ...
“Козацькі жарти”
Епілог
В крові у нас козацькі гени.В душі у нас весела Січ.
Вона дарує нам натхнення,
Вона співає день і ніч.
Її імення на скрижалі
Удячне людство занесло,
Бо запорожець і на палі
Жартує, ворогу на зло.
Зубами недруги скрегочуть
І їх хапають дрижаки,
Коли сміються і регочуть
На Запоріжжі козаки.
Складають зброю супостати
І їх терзає каяття,
Бо сміх — це дух, що не зламати,
Бо сміх — це воля до життя.
Цей сміх — найбільша сила нині,
Це горді крила поколінь.
На них новітній Україні
В майбутнє линути.
Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар